Фото: запорізький Дніпро восени

Восени змінюється все – стає холодніше, вітер цілує шкіру й м’які руді кольори заповнюють вулиці сухим листям дерев та світлом, що пробивається крізь важкі густі хмари. Краєвид бурхливого Дніпра з маленькими хвилями, хмарне небо, міст в далечині, сірі скелі, що підносяться над річкою – все це вабить своєю містичністю, вабить тим, що в об’єктиві Ігоря Лаврова виглядає ілюстрацією до довгого роману чи фільму, який западе в душу з перших хвилин.

Восени змінюється все – стає холодніше, вітер цілує шкіру й м’які руді кольори заповнюють вулиці сухим листям дерев та світлом, що пробивається крізь важкі густі хмари. Краєвид бурхливого Дніпра з маленькими хвилями, хмарне небо, міст в далечині, сірі скелі, що підносяться над річкою – все це вабить своєю містичністю, вабить тим, що в об’єктиві Ігоря Лаврова виглядає ілюстрацією до довгого роману чи фільму, який западе в душу з перших хвилин. І це відчуття – відчуття повної гармонії зі світом, яке з’являється після погляду на знімок – ніби підштовхує до того, що зробити собі точнісінько такий, або хоча б трішки схожий у місті козацької слави та індустріальної величі. Адже Запоріжжя – це місто-любов, і його краєвиди на знімках професіональних фотографів та любителів завжди однаково найчарівніші.